• Головна
• Суспільство

Фото: facebook.com/diy.ukraine.urbanism

Київ уперше офіційно долучився до глобального тренду урбан-фермерства. У столиці з’явився сад-город, де можна взяти грядку в оренду. Про локацію проєкту, про те, що там можна вирощувати, а також про історію міського городництва і чому його популярність припадає на теперішній час читайте у матеріалі Коротко про.

Замість сміттєзвалища - клумби

Історичний район Києва Поділ. Для жителів інших міст пояснюємо: саме тут знаходиться відома Контрактова площа, на якій чи не кожен будинок – пам’ятник архітектури. На Подолі розташований знамениті Житній ринок, Річковий вокзал, фунікулер. А віднедавна – і єдиний у столиці сад-город. Знаходиться за адресою вул. Притисько-Микільська, 3.

Місцеві жителі знають цю місцину: донедавна тут було закинуте стихійне сміттєзвалище. Але волонтери організації «ДІЙ Україна» впродовж півроку очищали цю ділянку від сухостою та сміття, висаджували нові дерева і рослини, підживлювали ґрунт. І створили затишний простір «Поділ сад-город» з родючим ґрунтом.

Для учасників проєкту «Поділ сад-город» передбачили 50 грядок розміром 140×60 см. Щоб отримати одну з них, необхідно сплатити річний внесок у розмірі 500 грн.

- Кошти використовуються для надання ресурсів, підтримки та обслуговування саду, щоб він і надалі процвітав, - пояснюють в організації ДІЙ Україна. – Можна побудувати власний ящик, наповнити його землею та обрати місце в саду. Для цього ми забезпечуємо матеріалами, інструментами, кресленнями та супроводом.

До слова, кожен учасник саду-городу матиме доступ до спільних інструментів та ресурсів. Тобто не треба спеціально купувати лопати, граблі, шланги та інший садовий реманент, усе це є на локації. До того ж «Поділ сад-город» має компостер, куди мешканці можуть складати органічні відходи. Волонтери наголошують, що система компостування є важливою для створення родючого ґрунту, що підтримує здоровий ріст рослин.

Волонтери організації ДІЙ Україна впродовж півроку очищали ділянку від сухостою та сміття, висаджували нові дерева і рослини, підживлювали ґрунт. Фото: facebook.com/diy.ukraine.urbanism/ ФБ DIY Ukraine – Urbanism

Звісно, жителів Києва цікавить хто ж оплатив створення такого саду-городу. Спонсор - данська фармацевтична компанія Novo Nordisk. До речі, згідно певних вимог компанії 30% клумб зарезервовані для конкретних користувачів: 10% буде надано особам або сім’ям, де хтось має цукровий діабет, а 20% — сім’ям з ветеранами або військовослужбовцями. Решту можуть орендувати усі бажаючі.

Кореспондентка Коротко про навідалася до саду-городу на Подолі. Простір огороджений високою бетонною стіною. На території є і наземні, і підвісні грядки. На деяких вже ростуть квіти, зелень, навіть полуниця. Є і невелика зона відпочинку з лавками, де можна відпочити, випити чаю з м’ятою, щойно зірваною з грядки.

Відверто кажучи, у саду-городі на Подолі хочеться відпочивати, а не копирсатися у землі: свіже повітря, зелень, приглушений шум великого міста. Все таки це не звичний більшості українцям город з гектаром буряків чи картоплі, де треба гнути спину до потемніння в очах. «Поділ сад-город» - цікаве місце для спілкування, дружньої допомоги один одному, навчання, та навіть натхнення.

Реклама проєкту. Фото: instagram.com/diy.kyiv

Город як громадський простір

Ідею міського садівництва давно втілюють у життя в різних країнах світу. Вперше подібні ініціативи з’явилися ще на початку XX столітті в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі. А під час Другої світової війни міські городи стали реальним порятунком: люди вирощували їжу у дворах (і навіть на дахах), коли постачання провіанту було нестабільним.

А вже друге дихання цей рух отримав у XXI столітті. Очевидно, тут на руку міському садівництву зіграли зміна клімату, глобальна урбанізація, шалений ріст мегаполісів.

Сьогодні міські сади-городи існують у Торонто, Берліні, Копенгагені, Токіо та в інших великих містах. Зазвичай це громадські простори: люди вирощують їжу разом, навчаються екологічних практик, формують більш міцні соціальні зв’язки. Урбан-фермерство допомагає переосмислити життя у мегаполісі, популяризує екологічне мислення, залучає увагу дітей і дорослих до природи. А ще це можливість перетворити закинуті місця у зелені зони.

Сьогодні міські сади-городи існують у Торонто, Берліні, Копенгагені, Токіо та в інших великих містах. Фото: diy-ukraine.com

І це не всі переваги. Учасники міського саду-городу отримують:

• Свіжу їжу під рукою. Замість купованої зелені з магазину можна зірвати власноруч вирощені петрушку або салат прямісінько зі своєї грядки. А своє і смакує краще.
• Економія коштів. Звісно, це не ферма, яка прогодує сім’ю, але навіть невеликий врожай салату, редиски, кабачків - приємний бонус.
• Освітній ефект. Сім’ям з дітьми варто мати таку грядку. Адже малі на власні очі побачать звідки береться їжа і знатимуть, що та ж редиска не росте на деревах.
• Мікроклімат і краса. Рослини зволожують повітря, затінюють простір, очищують атмосферу, дарують естетику.
• Ком’юніті. Люди знайомляться, працюють разом, обмінюються знаннями, а це об’єднує.

Але додамо ложку дьогтю у цю бочку з медом.

По-перше, «Поділ сад-город» вимагає постійного догляду. Якщо город занедбати, він швидко втрачає вигляд і сенс.

По-друге, є певна сезонність. Узимку простір або простоюватиме, або потребує альтернативного використання. По-третє, часто важко знайти баланс між відкритістю для всіх і відповідальністю, тому що не всі поважають спільну працю.

Проєкт «Поділ сад-город» тільки-но розвивається, тобто проростає. Тому кияни мають змогу спостерігати за такою ініціативою. Хто зна, може цей маленький садок стане великим кроком до ще більш зеленого міста.

Так виглядає один з громадських садів у Берліні: тут можна вирощувати фрукти та овочі на високих грядках. Фото: Imago/Rothermel